- поплутаний
- —————————————————————————————поплу́танийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
поплутаний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до поплутати. 2) у знач. прикм. Позбавлений певного порядку, з вигинами, перехрещеннями, переплетеннями і т. ін. || Який характеризується несподіваними переходами (про мелодію). 3) у знач. прикм., перен.… … Український тлумачний словник
попутаний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до попутати. || попу/тано, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм., розм., рідко. Поплутаний, переплутаний … Український тлумачний словник
звикланий — на, не, Ол. Сплутаний, поплутаний … Словник лемківскої говірки
по — прийм., з місц. і знах. відмінками. по. в сполученні з словами стає префіксом, який надає словам нового або відтінку нового значення слів. Слова з префіксом по. в своїй більшості мають те саме значення, що й в українській літературній мові, і… … Словник лемківскої говірки